117.03.19, 23:01

Посірілі нитки наших думок
Плетуть собі клубочок,
А часу нема і сил вже нема,
І душі забились в куточок.
Посивілі батьки, як один день,
Відчиняли нам двері з тобою,
Пам'ятаєш, як ми дарували їм світ,
Наповнений сонцем, морем, любов'ю?
По краю землі - рука в руці, І подих ще завмирає,
Померти б з тобою в один день, та так не буває...

Пр.
Хочеш, я з небес зіроньку,
Хочеш, я в руках ластівку,
А хочеш, під вікном залишусь,
Можна, я в тобі поселюсь?

Закарбовані спогади назавжди,
Не дають спокійно спати,
Розбивається сон на частини фраз,
Які не можливо зібрати.
Вересневі дощі заливають враз,
Світ промок – зв'язку немає,
А як хочеться знов відчувати нас,
Наповнених сонцем, любов'ю до краю...

• Відповісти
• з цитатою

217.03.19, 23:04Відповідь на 1 від Lulu

Мій демон і бог, на завжди вдвох,
Душа навік присягає,
Померти б з тобою в один день,
Померти б з тобою в один день, та так не буває...

Пр.
Хочеш - я з небес зіроньку,
Хочеш - я в руках ластівку,
А хочеш - під вікном залишусь,
Можна, я в тобі поселюсь??

• Відповісти
• з цитатою