Міцно тримайся за вікна, чиясь солодка цікавосте!
На моєму даху вже давно нічого не росте.
Трос відв’язали були, і дім мій відчалює
На глибину, де щось та й чекає...
Приспів:
Тихо ж бо, мій янголе,
Бо вже не сила.
Он скільки вільних антен
Пустило коріння
В небо, ген!
Моя, чомусь, не пустила...
Досить вологих очей, вимрієш нового друга,
Твої ще сильнії крила
Стрінуть чиїсь червоні вітрила.
Якір підняли були, і дім покидає пороги.
Щось дощить в мені, але кличуть дороги.
Коментарі
Додати коментарLulu
17.10.17, 23:08
Міцно тримайся за вікна, чиясь солодка цікавосте!
На моєму даху вже давно нічого не росте.
Трос відв’язали були, і дім мій відчалює
На глибину, де щось та й чекає...
Приспів:
Тихо ж бо, мій янголе,
Бо вже не сила.
Он скільки вільних антен
Пустило коріння
В небо, ген!
Моя, чомусь, не пустила...
Досить вологих очей, вимрієш нового друга,
Твої ще сильнії крила
Стрінуть чиїсь червоні вітрила.
Якір підняли були, і дім покидає пороги.
Щось дощить в мені, але кличуть дороги.
Приспів
Міцно тримайся за вікна...