122.07.17, 12:44

Слухай, як дерево пускає коріння.
Всередині тебе, його гілля
вигналось вгору до сонця жилами рук.
Там, на вершку, біля твого гнізда
виростуть скоро нові міста,
вулиці твоїх думок – мощений брук.

Приспів:
Якби ж то не земне тяжіння,
В руці – птах, а не це каміння!
Якби ж то не тут, не на цій мілині,
ми могли б будувати в собі кораблі!
Якби ж то...

Дерево в тобі, п'яне від цвіту,
Тінню заступить пів мого світу
Від всевидючого ока крикливого сонця.
Весни у тобі, відживши свій вік,
Сточать з очей березовий сік,
Не ховай
свого лиця!

Приспів.

• Відповісти
• з цитатою