13.08.21, 17:34

Не йди у хмари, де сни і я.
Лети, допоки з тобою я
на небі, де зводиш ти свої "я",
де ми з тобою ніби кратери,
ніби крапками вкриваємось знову ми.
Ми з тобою ніби кратери...

Не йди у хвилі, де сни і я.
Пливи, допоки з тобою я.
У морі, де солі і сни, і я.

Де ми з тобою ніби кратери,
ніби крапками вкриваємось знову ми.
Ми з тобою ніби кратери...

(двічі)
Ми з тобою ніби кратери,
ніби втратами стаємо сильнішими.
Ми з тобою ніби кратери...

• Відповісти
• з цитатою

24.08.21, 00:11Відповідь на 1 від Lulu

ніби втратами стаємо сильнішими.

Цей рядок мене вразив у пісні..

• Відповісти
• з цитатою

34.08.21, 09:01Відповідь на 2 від Гість: alt-code

Ну от якщо це взяти як ядро, то мізкам доводиться щосили розпирати череп, щоб довідатися, до чого ліпиться вся решта "тексту".
Навіть тут, якщо я розумію буквально, то виходить одна картина, та якщо тільки тріііішечки обробити цей діамант,

ніби з втратами стаємо сильніші ми

то він же ж виблискує вже зовсім інакше.

Тож виходить, він просить, назвемо умовно, супутницю не міняти життя з ним, яке не щадить, де доводиться нести втрати, але і можна бути вільною у проявах своєї особистості, на зону вищого комфорту, але без нього.

Ось сіль у морі. Це ж Сіль = смисл, квінтесенція, це можна було якось більш рельфніше вип'ятити. Словом, текстам його є куди рости. Але музика дуже доросла

• Відповісти
• з цитатою

44.08.21, 10:27Відповідь на 3 від Lulu

Гарна в тебе думка. Мені подобається

• Відповісти
• з цитатою

54.08.21, 10:34Відповідь на 4 від Гість: alt-code

• Відповісти
• з цитатою

64.08.21, 10:41Відповідь на 4 від Гість: alt-code

http://music.i.ua/user/2992672/112342/4785164/
Ось хто набагато більш зрілий у всьому. Почитав, думаю, невже і це автобіографічне у тої Ірини. Багато в неї співає про неї саму. Я давно розпластаний під цим Каное...

• Відповісти
• з цитатою

74.08.21, 11:33Відповідь на 6 від Lulu

Так, талановита

• Відповісти
• з цитатою